Реальні історії та рекомендації юриста

27 лютого 2022 року Ігор Арендар повертався з рідного села до Чернігова, де на нього чекала дружина. Дорогою його авто розстріляли російські військові, перед тим показавши жестом: “Проїжджай”… Євгенія Ус разом із чоловіком та сином Дмитриком ховалися від артилерійського обстрілу Чернігова в під’їзді свого будинку. Але це їх не врятувало. Вибухова хвиля знесла металеві двері, уламки поранили Женю та Дмитрика. За кілька днів хлопчик помер у лікарні, не приходячи до тями. 

Ігор Арендар та Євгенія Ус вижили, але отримали травми, наслідки яких лікують досі. Євгенія у свої 37, а Ігор у 27 років отримали другу групу інвалідності. У висновку МСЕК обох людей написано: загальне захворювання. Зараз потерпілі за допомогою юриста ГО “МАРТ” Дмитра Науменка намагаються отримати статус інвалідності внаслідок війни. Він дасть додаткові пільги та грошове забезпечення від 7,5 до 13,6 тис. грн замість пенсії в 3 тис. грн, яку ці люди отримують зараз. Далі у статті – історії Ігоря та Жені. А ще – роз’яснення Дмитра Науменка, які документи потрібно зібрати для отримання статусу та з якими складнощами можна зіткнутися на цьому шляху. 

Махнув рукою: “Проїжджай!”, а потім розстріляв

До повномасштабного вторгнення 27-річний Ігор Арендар мешкав у Чернігові і працював на АЗС. У вільний час вони з дружиною подорожували, зустрічалися з друзями і просто жили своє активне молоде життя.

25 лютого 2022 року Ігор відвіз свого брата до батьків у село Велика Доч, що на Ніжинщині. Планував повернутися додому, бо в Чернігові залишилися дружина. Та виїхати одразу не міг: кругом стріляли, а російські військові колонами проходили міста та села Чернігівщини. Ігор розробив, йому здавалося, безпечний маршрут і зранку 27 лютого вирушив з села до Чернігова. 

“Біля села Красносільське я почув “хлопок”. Насторожився і знизив швидкість. Побачив на узбіччі російський танк і 2-3 воєнні машини. Я зупинився. Військовий, який сидів на танку, махув мені рукою: “Проїжджай”. Тільки я збирався рушити, як по мені відкрили вогонь”, – розказує Ігор Арендар.

Далі все відбувалося швидко. Кулі влучили в голову, ключицю, праву руку, але Ігор був у свідомості. Насилу ввімкнув третю передачу, розвернувся і помчав назад. Російські військові стріляли в машину навздогін. 

Чоловік знав, що за пару кілометрів від цього місця є готель. Стікаючи кров’ю, він доїхав до нього. Місцеві переклали його в мікроавтобус і відвезли до лікарні в Борзну. 

“У мене було серйозне поранення в щелепу, усе розворочено на обличчі, з правого боку кістки черепа видно… Частина людей розбігалися від жаху. А інші не злякалися, допомогли… Я нічого не відчував у той момент. Ні болю, ні паніки, ні страху. Боліти почало, коли за кілька днів прийшов до тями у лікарні. То були страшні відчуття… Зараз мене все ще періодично турбує рука та щелепа. Я добре не можу жувати. Те, що сталося зі мною, підкосило й здоров’я моїх батьків. Вони приховують це, але постійно хвилюються за мене”, – каже Ігор. 

Лікування та реабілітація були тривалі: Борзна, Чернігів, Івано-Франківськ, Львів. Обличчя чоловіку реставрували безоплатно в межах програми Face to Face. Невдовзі на нього чекає операція зі встановлення штучного імпланту в щелепу. А ось зуби доведеться вставляти за свій рахунок або шукати спонсорів.

Ігор отримав ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. До війни він заробляв 20-30 тис. грн, а зараз живе на пенсію у близько 3 тис. грн, також допомагають рідні. Лікування для чоловіка було безоплатне. Але він сплачував за дорогу, харчування. Також за свої гроші купував пластини для щелепи за 20 тис. грн. 

Працювати зараз чоловік не спроможний: триває лікування, будуть операції та реабілітація. До того ж права рука не працює повноцінно: одна куля досі в ній, інша – під ключицею. Також у тілі залишається частина осколків.

11 вересня 2023 року Ігор Арендар подав документи до Міністерства ветеранів, аби міжвідомча комісія встановила чоловіку статус інвалідності внаслідок війни. Хоча на відповідь у комісії за законом є 30 календарних днів, станом на 26 жовтня чоловік її не отримав. 

Женя Ус: півтора роки на милицях

Про трагічну загибель сина Євгенії – Дмитрика Уса писали багато українських та іноземних ЗМІ. Хлопчик мав розлади аутичного спектру, тому Євгенія після його народження була з ним вдома.

До повномасштабної війни родина була дуже активна. Батько Максим – попри ДЦП здолав 100 км ультрамарафону і потрапив до Книги рекордів України. З 2019-го бігати почала й Женя. Дмитрик теж часто по-спортивному підтримував батьків. Разом з мамою та татом проводив час на дачі, де вирощували овочі. 

Але 16 березня 2022 року життя родини змінилося назавжди. Біля будинку подружжя впав снаряд. Ударною хвилею вирвало металеві двері під’їзду. А уламки поранили Дмитрика та Женю, які разом з Максимом та сусідкою сиділи в під’їзді.

“Пам’ятаю вибух, мене відкинуло. Підбіг Максим. Я не могла стати на праву ногу. Повертаю голову, а там Дмитрик лежить, біля голови – калюжа крові. Дуже боялася за нього, зрозуміла, що його справи гірші, ніж мої”, – пригадує Євгенія.

Їх із сином відвезли в лікарню. Там за кілька днів хлопчик помер, не приходячи до тями: у нього були сильні поранення голови. 

А в Євгенії уламки посікли ноги. Особливо постраждала права кінцівка, жінка мало не втратила її. Коли на початку квітня подружжя виїхало в Київ на лікування, Жені видалили 12 см кістки і потім місяцями “витягувала” її за допомогою апарату Ілізарова. Уже понад півтора роки жінка пересувається на милицях, зараз їй наклали гіпс, коли його знімуть – невідомо.

“Півтора роки я не можу навіть в магазин за покупками сходити. З дому майже не виходжу. Свекруха подарувала мені алмазні мозаїки, тож складаю картини, аби відволіктися. Зараз планую поновити репетиторство, я вчителька англійської мови… Дуже важко без Дмитрика бути тут самій, він же завжди був зі мною поруч, усе життя. А тепер його немає”, – ділиться жінка.

21 вересня 2022 року Євгенії встановили ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Як і Ігор, Женя планує пов’язати її з війною. Але в її випадку це зробити складніше: слідчі досі не провели судово-медичної експертизи (СМЕ), яка потрібна, аби подати документи до комісії.

“Поки я була в Чернігові, до мене ніхто з правоохоронців не приходив. Коли ми виїхали в Бориспіль, Максим сам ходив і писав заяву до поліції. 10 травня 2022 зі мною зв’язувався прокурор з Чернігова, тоді мене визнали потерпілою. Ми повернулися в Чернігів у жовтні того ж року. А слідчий прийшов сфотографувати місце прильоту – аж 29 червня 2023-го. Більше року минуло після трагедії… Добре, що Максим зробив фото після обстрілу”, – говорить Євгенія.

Дмитро Науменко написав кілька клопотань до слідчого, аби той нарешті провів СМЕ. Відповіді не було. Згодом юрист написав скаргу на бездіяльність слідчого в прокуратуру. Тож за справу взялися прокурори. Наразі за ухвалою суду правоохоронці отримали дозвіл на вилучення медичних документів Євгенії з Чернігівської обласної лікарні, це зайняло місяць. Поки що чекають документацію з медзакладів Києва та Борисполя, де лікувалася Женя.

“Цивільні особи, які отримали поранення і через це МСЕК встановила їм статус інвалідності, наразі мають право пов’язати її з війною. Це той самий статус, який дають військовим через отримання шкоди здоровʼю. Він передбачає потужніший соціальний захист для людей: пільги та більший розмір пенсії”, – говорить юрист Дмитро Науменко.

Пояснення та уточнення до пам’ятки

Важливо! Витяг з ЄРДР має бути не старше трьох місяців на момент отримання міжвідомчою комісією пакету документів. Їх можна відправити рекомендованим листом на вказану вище адресу, привезти особисто або передати через центри надання адміністративних послуг. На кожній копії треба написати “відповідно оригіналу” та підписати. Нотаріально завіряти не потрібно.

*До травня 2023 року медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) при наданні статусу інвалідності у графі причина захворювання писала: “загальне захворювання”, навіть коли людина отримала поранення під час обстрілів. Таким був наказ МОЗ. Маєте таку ж ситуацію? Зверніться до МСЕК для виправлення. Якщо ж ви взагалі не отримали інвалідність, але втратили працездатність, зверніться до сімейного лікаря і попросіть направлення на МСЕК.

“Зараз МСЕК пише справжній характер шкоди здоров’ю, коли відомо про поранення. Тому якщо є довідка з записом: “загальне захворювання”, то треба повторно звернутися до комісії. МСЕК внесе виправлення. Я бачив документи, де просто перекреслено “загальне захворювання” і написана коректна причина”, – пояснює Дмитро Науменко.

**У різних регіонах справи про поранення та смерті цивільних через війну розслідують різні органи: СБУ або поліція. Потрібно уточнити, хто це робить у вашому регіоні. Де б ви не писали заяву, справу розглядатимуть правоохоронні органи за місцем скоєння злочину.

***Якщо судимість все ж була, потрібно надати інформацію, за якими саме статтями Кримінального кодексу України вас засуджено, та про зняття або погашення судимості. 

****Документи розглядає і ухвалює рішення Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 

За даними Мінветеранів, з 24.02.2023 до 20.10.2023 на розгляд міжвідомчої комісії надійшло 163 заяви. Із них розглянули 138: за 54 заявами встановлено факт інвалідності, за 19 – відмовлено. Щодо 65 людей інформація уточнюється. На найближчому засіданні мають розглянути 25 заяв.

В чому можуть бути затримки 

З призначенням СМЕ. Сьогодні в Україні є затримки з проведенням судово-медичної експертизи. Її призначає правоохоронний орган, який розслідує справу (в одних регіонах це робить поліція, в інших – СБУ). 

За словами Дмитра Науменка, цю експертизу не завжди призначають. Наприклад, від моменту поранення Євгенії Ус минуло понад 1,5 роки. Але слідчий досі не призначив СМЕ. Через велику завантаженість слідчих та судмедекспертів реальний строк проведення експертизи зазвичай займає 2-3 місяці. Слідчий подає клопотання на слідчого суддю, який виносить ухвалу про вилучення медичних документів у тих медзакладах, де лікувалася потерпіла людина. Коли судмедексперти отримають ці документи, вони встановлюють причину отримання поранення, ступень тяжкості та можливий зв’язок поранення з війною, визначають, від якої саме зброї постраждала людина. 

Що робити, якщо слідчий не призначає СМЕ.

У такому випадку зверніться до поліції з клопотанням про призначення СМЕ. Слідчий має відреагувати на нього впродовж 3-х днів. Якщо вас ігнорують, пишіть скаргу в прокуратуру або до суду. 

Порушення строків розгляду документів міжвідомчою комісією. Комісія розглядає документи впродовж 30 календарних днів. Однак по факту, виходить, довше. Ігор Арендар подав свій пакет 11 вересня 2023 року, але відповіді досі не отримав.

У відповідь на запит щодо контактів “гарячої лінії”, Мінветеранів вказало тел. 0442810857, однак додзвонитися туди нам не вдалося. Також у відповіді вказана електронна адреса: control@mva.gov.ua. 

Пільги та пенсія для людей з інвалідністю внаслідок війни

Серед пільг, які зараз реально отримувати, маючи статус інвалідності внаслідок війни: 100% знижка на комунальні послуги; безоплатні обстеження та диспансеризація, протезування, санаторно-курортне лікування, оздоровлення; ремонт і позачергове забезпечення житлом; позачергове забезпечення продовольчими товарами; низка послуг, які надають місцеві органи.

Пенсія залежить від прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність. У 2023 році він становить 2093 грн. Відтак люди отримують на:

• І групі –  13 604,5 грн (650% від прожиткового мінімуму);
• ІІ група – 10 988,5 грн (525%);
• ІІІ група – 7 534, грн (360%).

Авторка Наталія Найдюк